Шановні ліквідатори Чорнобильської аварії, дорогі деражнянці!

26 квітня 1986 р. вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів українців та ввійшов в історію як  найбільша техногенна катастрофа ХХ століття  за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, за економічним збитком.

За рядками статистики криється страшний людський біль, страх за майбутнє, невідомість з якою йшли люди на боротьбу з невидимою руйнівною силою.

Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті імена мужніх людей та їх героїчні вчинки, які  ціною власного життя й здоров’я зупинили ядерний вогонь.

Низький уклін перед неоціненним людським подвигом, мужністю та  відвагою ліквідаторів, які не думали про власне здоров’я, відзнаки, не ховалися за спини товаришів, усвідомлюючи усю небезпеку ситуації.

Людське життя не вічне – вічна лише пам’ять. Із нестихаючим болем у серцях ми вкотре згадуємо усіх, хто пішов у безсмертя, приборкуючи ядерну стихію.

Сьогодні слова глибокої пошани та вдячності висловлю на честь людей, які виконували громадянський обов’язок, працюючи у зоні радіаційного забруднення і тим, хто нині продовжує виконувати складні й відповідальні завдання на станції та у зоні відчуження.

Від усього серця бажаю вам миру, міцного здоров’я, особистого щастя, невичерпної енергії  і наснаги у всіх ваших справах!

Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить людство цінувати мир та спокій!

З глибокою повагою                                              АНДРІЙ КОВПАК