Деражнянщина багата історичними місцями та пам’ятниками. Історія нашого краю сягає часів ІV-ІІ тисячоліття до н. е., а перша згадка датована 1431 роком.

 Саме тому до міжнародного дня пам’ятників та історичних місць (18 квітня) згадаємо декілька мальовничих куточків нашої громади, що збереглися до сьогодні.

 Особняк поміщика В. Ф. Раціборовського

Майже щодня деражнянці хоча б раз проходять повз будівлю міської лікарні. Уявити тільки, будівлі вже майже 250 років!

У грудні 1779 року містечко Деражню та навколишні села придбав банкір Петро Фергюссон Теппер. Наступного року він почав спорудження двоповерхового палацу, а також закладання ландшафтного парку навколо нього. Через парк протікала річка.

Згодом Теппери збанкрутували, а їх володіння змінили кількох господарів. У 1844 році Деражню (а з нею і будівлю особняка) викупив польський поміщик Станіслав Раціборовський.

Садиба Новицьких

Десь наприкінці ХІХ ст. з’явився в Слобідці-Шелехівській поміщицький рід – пани Новицькі. У 1911 році Новицький збудував дорогий та великий, як на маленьке село, маєток-замок з трьома кутовими вежами. Споруда за радянських часів пережила чимало:  будівельна контора, дитячий санаторій зі школою, медичний заклад. З часом було занедбано розкішні квітники, якими славився палац Новицьких. Мало що залишилося і від парку. Однак, навіть сучасним неозброєним оком помітно розмах і красу тодішньої архітектури.

Церква Різдва Богородиці у Слобідці-Кальнянській

Унікальна історична будівля зовсім поруч у Слобідці-Кальнянській. Класичний приклад українського храму   XVII – XVII ст. Дерев’яна, побудована на кам’яному фундаменті вона гармонійно поєднує у собі риси подільської, галицької та волинської шкіл архітектурного мистецтва. Скромна та невеличка, але така колоритна та автентична.

 

Садибний будинок Колонна-Чесновського у Божиківцях

            Напівполяк і напівіталієць Здислав Колонна-Чесновський може не займав високих посад, як його італійські родичі, але точно був справним господарем. Після нього залишилася чудова будівля в оригінальному вигляді з червоної цегли з аркадами, колонами та напівциркульними вікнами. Тепер садибний будинок – це сільська школа, що виростила у своїх стінах відомих журналістів, письменників, скульпторів і т.п.

             Історична та культурна спадщина Деражнянщини неоціненна та неповторна. Її не можна описати у декількох словах чи світлинах. Завдяки своєму розташуванню, на щастя, багатьом із пам’яток вдалося пережити важкі часи війни та урбанізаційні рухи, що дає нам можливість торкнутися живої історії.