1 червня, у багатьох країнах світу, включаючи Україну, святкують Міжнародний день захисту дітей.

Зазвичай в цей день було багато різноманітних розважальних заходів, музики, сміху і подарунків. Цьогоріч це свято ми зустрічаємо в умовах війни. Реальність наповнила словосполуччя «захист дітей» справжнім змістом. Адже, під час війни порушуються всі права дитини: право на життя, право бути з сім’єю і громадою, право на здоров’я, право на розвиток особистості, а також право на турботу і захист Війна вже забрала життя 243 українських діток, 446 дітей зазнали поранень та травм, 19 діткам довелося ампутувати кінцівки. 1735 дітям війна перевернула життя назавжди забравши у них найрідніших людей – батьків, понад 1,5 мільйони дітей змушені були покинути свої домівки, або його втратили, значна частина дітей перебуває у небезпеці.

Наслідки війни відчувають і діти, які проживають на територіях, де немає активних бойових дій. Втрата роботи батьками, зростання цін на товари і послуги відбилася матеріального становища сімей, а отже і на забезпеченні базових потреб дітей.

Деражнянським міським центром надання соціальних послуг налагоджено співпрацю із рядом недержавних громадських організацій з метою пошуку додаткових ресурсів для задоволення потреб соціально незахищених категорій мешканців, а особливо сімей з дітьми,  сімей, які потрапили в складні життєві обставини.

Центр висловлює щиру подяку голові правління БФ «Подих надії нації»,  Юзепчук Тетяні Миколаївні, за надану допомогу. 600 баночок дитячого харчування  передано дітям з нагоди відзначення Міжнародного дня захисту прав дітей.

Діти – це найголовніше, що мають дорослі. Наш обов’язок зробити все можливе і неможливе, аби кожна дитина відчувала захист, безпеку, підтримку, турботу та любов. Ми маємо докласти максимум зусиль, щоб наші діти жили у мирній країні, адже вони – продовження кожного з нас. Вони – майбутнє України. Вже понад 48 тис малюків прийшли у цей світ під звуки сирен, кулеметних черг і вибухів.

Нехай кожна дитина живе у люблячій сім’ї і має щасливе та безтурботне дитинство. І давайте не забувати, що чужих дітей не буває.